1. Словник української мови в 11 томах

обезнадіювати

ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИ, ію, ієш, док., перех. Позбавляти надії.

Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі "шапочного" знайомства, не обезнадіювала хлопця (Головко, II, 1957, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезнадіювати — обезнаді́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезнадіювати — -юю, -юєш, недок., обезнадіяти, -ію, -ієш, док., перех. Позбавляти надії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезнадіювати — ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗНАДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого. Позбавляти надії. Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі “шапочного” знайомства, не обезнадіювала хлопця (А. Головко). Словник української мови у 20 томах