обзолочений
ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обзолоти́ти.
Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (Н.-Лев., II, 1956, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обзолочений — обзоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обзолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обзолотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обзолочений — ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обзолоти́ти. Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах