1. Словник української мови в 11 томах

обираний

ОБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до обира́ти.

Виконавчими і розпорядчими органами Рад депутатів трудящих у невеликих селищах є обирані Радами депутатів трудящих голова, заступник голови і секретар (Конст. УРСР, 1969, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обираний — оби́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обираний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до обирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обираний — ОБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обира́ти. Новгород почав перебирати князів, і заразом влада цих князів дуже підупала. Поруч з князем стає раніше призначуваний князем, а тепер обираний Новгородом посадник, фактичний правитель (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах