1. Словник української мови в 11 томах

обкантовка

ОБКАНТО́ВКА, и, ж. Те саме, що оканто́вка.

Слюсар Олександр Решетник вирішив зробити металеву обкантовку отворів прокладки (Роб. газ., 21.ІІ 1963, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкантовка — обканто́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обкантовка — -и, ж. Те саме, що окантовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкантовка — ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. Словник синонімів української мови