1. Словник української мови в 11 томах

обкладка

ОБКЛА́ДКА, и, ж.

1. Дія за знач. обклада́ти.

Опівдні обкладку паль було закінчено (Тулуб, Людолови, II, 1957, 158).

2. Те, чим обкладають або обкладене що-небудь.

Піхви мечів, знайдених в могилах скіфської.. знаті, звичайно прикрашені золотими обкладками із зображенням сцен боротьби тварин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144).

3. тільки мн., діал. Дифтерит.

Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки (Мирний, IV, 1955, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкладка — обкла́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обкладка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обкладати. 2》 Те, чим обкладають або обкладене що-небудь. 3》 тільки мн., мед., діал. Дифтерит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкладка — ОБКЛА́ДКА, и, ж. 1. Те, чим обкладають або обкладене що-небудь. Піхви мечів, знайдених в могилах скіфської .. знаті, звичайно прикрашені золотими обкладками із зображенням сцен боротьби тварин (з наук. літ.). 2. тільки мн., розм. Дифтерит. Словник української мови у 20 томах
  4. обкладка — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В. Словник синонімів української мови