1. Словник української мови в 11 томах

обкопаний

ОБКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкопа́ти.

Подзвонивши, помітила [Надійка] неподалік на заасфальтованому майданчику під низеньким обкопаним деревцем зелену лаву і знову сіла (Коз., Листи.., 1967, 187);

Тік був.. обкопаний ровом, обсаджений.. тополями та осокорами (Н.-Лев., II, 1956, 183);

// обко́пано, безос. присудк. сл.

Цвинтар було обкопано рівчаком і обсаджено густим деревієм (Грим., Син.., 1950, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкопаний — обко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкопати. || обкопано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкопаний — ОБКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкопа́ти. Тік був .. обкопаний ровом, обсаджений .. тополями та осокорами (І. Нечуй-Левицький); Левада була обкопана канавою, яка вже майже засунулася, заросла травою та бур'яном (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах