1. Словник української мови в 11 томах

обкрадати

ОБКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІКРА́СТИ і рідко ОБКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Красти щось у кого-небудь.

Голова.. почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (Н.-Лев., II, 1956, 259);

Згодувала собі синка злодія! Обкрав твій Семенко панича! (Вовчок, І, 1955, 34);

За якийсь тиждень вони обікрали квартиру на Базарній вулиці (Мик., II, 1957, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкрадати — обкрада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обкрадати — Окрадати, ев. чистити; дк. ОБІКРАСТИ, обчистити, ОБІБРАТИ <�ОББИРАТИ>. Словник синонімів Караванського
  3. обкрадати — див. грабувати; красти Словник синонімів Вусика
  4. обкрадати — -аю, -аєш, недок., обікрасти і рідко обкрасти, -аду, -адеш, док., перех. Красти щось у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обкрадати — ОБКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІКРА́СТИ і рідко ОБКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., кого, що. Красти щось у кого-небудь, де-небудь. Голова .. почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький); Згодувала собі синка злодія!... Словник української мови у 20 томах
  6. обкрадати — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. обкрадати — Обкрада́ти, -да́ю, -да́єш; обкра́сти, обкра́ду, -кра́деш, -кра́дуть і обікра́сти, обікра́ду, обікра́деш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)