облагоджувати
ОБЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що обла́днувати.
Якби сам Трохим Макуха увесь порядок у свойому [своєму] господарстві давав, то швидко б у нього і в великій хаті, і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці б цвірінькали (Кв.-Осн., II, 1956, 254).
Обла́годити ді́ло (ді́льце і т. ін.) — вигідно влаштувати яку-небудь справу.
Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб., І, 1955, 50);
Він відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! (Ткач, Арена, 1960, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облагоджувати — обла́годжувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- облагоджувати — див. залагоджувати Словник синонімів Вусика
- облагоджувати — [облагоджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- облагоджувати — -ую, -уєш, недок., облагодити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що обладнувати. Облагодити діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облагоджувати — ОБЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док., що, розм. Те саме, що обла́днувати. Якби сам Трохим Макуха увесь порядок у свойому [своєму] господарстві давав, то швидко б у нього і в великій хаті, і в кімнаті... Словник української мови у 20 томах
- облагоджувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови