1. Словник української мови в 11 томах

облагороджуючий

ОБЛАГОРО́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до облагоро́джувати 1.

Поеми й вірші Шевченка мають виключно велике, облагороджуюче значення, відіграють важливу роль у моральному вихованні молоді (Літ. Укр., 15.УІ 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облагороджуючий — ОБЛАГОРО́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Який облагороджує (у 1 знач.). Поеми й вірші Шевченка мають виключно велике, облагороджуюче значення, відіграють важливу роль у моральному вихованні молоді (з газ.). Словник української мови у 20 томах