1. Словник української мови в 11 томах

облада

ОБЛА́ДА, и, ж.

1. заст. Володіння.

Перша [Гатора] сказала: "Даю тобі ситую землю в обладу" (Л. Укр., І, 1951, 307);

Марина залишилася в твоїй Обладі (Рильський, Марина, 1944, 78).

2. заст., рідко. Влада.

Над усім обладу маєш, — Вчуй же стогін, прихились, Правий боже! Чи зламаєш Ти кайдани ці колись? (Граб., І, 1959, 96).

3. рідко. Те саме, що обла́днання.

Знов ідуть на захід танки.. Звірені машини боротьби і мсти. Свіжого покову, свіжої облади. Молодої сталі кремезні пласти (Бажан, І, 1946, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облада — обла́да іменник жіночого роду володіння; влада; обладнання рідко Орфографічний словник української мови
  2. облада — -и, ж. 1》 заст.Володіння. 2》 заст., рідко. Влада. 3》 рідко. Те саме, що обладнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облада — ОБЛА́ДА, и, ж. 1. заст. Володіння. Перша [Гатора] сказала: “Даю тобі ситую землю в обладу” (Леся Українка); Беріть цей світ собі в обладу, люди! – Зевес гукнув з своєї висоти (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера). 2. заст., рідко. Влада. Словник української мови у 20 томах
  4. облада — ВЛА́ДА (право та можливість розпоряджатися на свій розсуд, керувати ким-, чим-небудь), ВО́ЛЯ, ОБЛА́ДА заст. Син виходив з-під її влади та впливу, і це не лише насторожувало її, а й лякало (П. Дорошко); З них один промовив: Браття!... Словник синонімів української мови
  5. облада — Облада, -ди ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі. Словник української мови Грінченка