обласник
ОБЛАСНИ́К, а́, ч., рідко,
1. розм. Працівник, діяч обласного масштабу;
// Особа, яка добре знає місцеві умови.
2. Прибічник обласництва.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ОБЛАСНИ́К, а́, ч., рідко,
1. розм. Працівник, діяч обласного масштабу;
// Особа, яка добре знає місцеві умови.
2. Прибічник обласництва.