облизень
О́БЛИЗЕНЬ, зня, ч., жарт. Відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі.
Отак не один богослов з облизнем [від дівчини] поїхав (Свидн., Люборацькі, 1955, 87);
[Степан Демидович:] Каже [дочка], що ви їй противні, осоружні… [Писар:] Се мені пророкує облизня (Сам., II, 1958, 144).
◊ Ї́сти о́близні — заздрісно дивитися на що-небудь принадне, але недоступне; облизуватися.
[Юда:] Я дбав про харч, про хату для гурту цілого і про старців,.. а сам голодний, збіганий, як пес, їв облизні та думкою, як дурень, мав багатіти… (Л. Укр., III, 1952, 138);
О́близня спійма́ти (пійма́ти, схопи́ти, вхопи́ти, отри́мати, діста́ти, скуштува́ти, з’ї́сти і т. ін.);
а) лишитися без того, на що розраховував, сподівався, чого добивався; зазнати невдачі.
Рубанюк тримався на допитах, як справжній комуніст; спіймала поліція облизня і змушена була Дениса випустити на волю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 118);
Коваль.. розшолопав, перед ким він єсть, уклонивсь панотцеві да й потяг у хату, піймавши облизня (П. Куліш, Вибр., 1969, 120);
Він.. підійшов до гурту з-за людських спин, наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він.. мусив схопити облизня (Д. Бедзик, Студ. води, 1959, 156);
Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься (Ю. Янов., І, 1954, 48);
б) дістати відмову при сватанні, залицянні.
Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня (Н.-Лев., VI, 1966, 418).
Значення в інших словниках
- облизень — о́близень іменник чоловічого роду жарт. Орфографічний словник української мови
- облизень — жм., (жениху) відмова; П. невдача <н. це пахне облизнем>. Словник синонімів Караванського
- облизень — -зня, ч., жарт. Відмова при залицянні, сватанні або в якому-небудь проханні взагалі. Їсти облизні — заздрісно дивитися на що-небудь принадне, але недоступне; облизуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облизень — О́БЛИЗЕНЬ, зня, ч., жарт. Відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі. Було, Микита почухається та з тим облизнем i пiде (Г. Квітка-Основ'яненко); Отак не один богослов з облизнем [від дівчини] поїхав (А. Словник української мови у 20 томах
- облизень — діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Фразеологічний словник української мови
- облизень — ВІДМО́ВА (негативна відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.), ВІДМО́ВЛЕННЯ, НЕЗГО́ДА, ВІДМО́ВКА розм., ВІДКА́З діал.; О́БЛИЗЕНЬ жарт. (під час залицяння, сватання). Словник синонімів української мови
- облизень — О́близень, -зня, -зневі; -лизні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облизень — Облизень, -зня м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Словник української мови Грінченка