облицьовувати
ОБЛИЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛИЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., буд. Покривати поверхню чого-небудь шаром іншого матеріалу для надання йому міцності або для оздоблення.
Зовні будинки [в Казахстані].. прикрашають.. ліпними карнизами і пілястрами, а подекуди облицьовують азбестовими плитами (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 40);
*Образно. Цупкі, русяві волосинки, як висмикана щітка, облицьовували його привітну подобу (Досв., Вибр., 1959, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облицьовувати — облицьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- облицьовувати — -ую, -уєш, недок., облицювати, -юю, -юєш, док., перех., буд. Покривати поверхню чого-небудь шаром іншого матеріалу для надання йому міцності або для оздоблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облицьовувати — Личкувати, виличковувати, виличкувати, повиличковувати, заличковувати, заличкувати, позаличковувати, зличковувати, зличкувати, позличковувати, наличковувати, наличкувати, поналичковувати, поличковувати, поличкувати, уличковувати, уличкувати, повличковувати Словник чужослів Павло Штепа
- облицьовувати — ОБЛИЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛИЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що, буд. Покривати поверхню чого-небудь шаром іншого матеріалу для надання йому міцності або для оздоблення. Зовні будинки .. прикрашають .. Словник української мови у 20 томах
- облицьовувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок. Словник синонімів української мови