1. Словник української мови в 11 томах

обличкований

ОБЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до обличкува́ти.

Уява малювала трагедію, що відбувалася не тільки в домні, а й у тій обличкованій білими кахлями, просторій і світлій кімнаті (Загреб., Спека, 1961, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обличкований — обличко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обличкований — -а, -е, буд. Дієприкм. пас. мин. ч. до обличкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обличкований — ОБЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. до обличкува́ти. Уява малювала трагедію, що відбувалася не тільки в домні, а й у тій обличкованій білими кахлями, просторій і світлій кімнаті (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах