обломок

ОБЛО́МОК, мка, ч. Те саме, що ула́мок.

В колядках зберігаються обломки багатого колись лицарсько-дружинного епосу (Муз. праці, 1970, 386).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обломок — обло́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обломок — -мка, ч. Те саме, що уламок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обломок — УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Словник синонімів української мови