1. Словник української мови в 11 томах

облудниця

ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник.

— Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? — запитувала цікава подруга. — Кого? Нікого. — Ой облуднице, не висотуй терпіння (Мельн., Коли кров.., 1960, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облудниця — облу́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. облудниця — -і. Жін. до облудник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облудниця — ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник. – Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? – запитувала цікава подруга. – Кого? Нікого. – Ой облуднице, не висотуй терпіння (Ю. Мельничук). Словник української мови у 20 томах
  4. облудниця — Облу́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. облудниця — Облудниця, -ці ж. Лицемѣрка, притворщица. Словник української мови Грінченка