облямівка

ОБЛЯМІ́ВКА, и, ж.

1. Вишивка або смужка тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; лямівка, оторочка.

Козацький червоний кунтуш, з вильотами на рукавах та золотими облямівками так і просився на його пишну постать (Н.-Лев., І, 1956, 579);

— Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, І, 1957, 282);

*Образно. — А ця облямівка, — вона доторкнулась до Лариної шиї, — найбайдужішого до жіночої краси примусить звернути увагу на золото вашого волосся (Шовк., Інженери, 1956, 439).

2. перен. Те, що смугою оточує що-небудь.

Ось невеличке озерце, кругле, схоже на голубе блюдечко, в зеленій облямівці (Коп., Як вони.., 1961, 10);

Пальчасті листки каштанів жовкнуть не одразу. Спочатку на них з’являється вузенька жовта облямівка, кожен листок ніби оторочений темно-золотим обідком, який стає все ширшим і ширшим, поки не захопить увесь листок (Собко, Стадіон, 1954, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облямівка — облямі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. облямівка — (обшивка) лямівка, обвідка, берег, (краєм тканини — ще) габа, сов. кайма; (з хутра) оторочка. Словник синонімів Караванського
  3. облямівка — I берег (перен.), габа, кайма, каймочка, кант, кантик, лямівка, обвідка, обкантівка, ободок, ободочок, оборка, оборочка, обрамка, обрамлення, обшивка, окантівка, окравка, окрайка, оперізок, опушка (хутром), оторочка, пруг, пружечок, пружок, смуга... Словник синонімів Вусика
  4. облямівка — [обл'ам’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -м'івок Орфоепічний словник української мови
  5. облямівка — -и, ж. 1》 Вишивка або смужка тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; лямівка, оторочка. 2》 перен. Те, що смугою оточує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. облямівка — ОБЛЯМІ́ВКА, и, ж. 1. Вишивка або смужка тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; лямівка, оторочка. Козацький червоний кунтуш, з вильотами на рукавах та золотими облямівками так і просився на його пишну постать (І. Словник української мови у 20 томах
  7. облямівка — ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. Словник синонімів української мови
  8. облямівка — Облямі́вка, -вки; -мі́вки, -мі́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. облямівка — Облямівка, -ки ж. Кайма, обшивка. Вас. 155. Словник української мови Грінченка