1. Словник української мови в 11 томах

обліжний

ОБЛІ́ЖНИЙ, а, е, розм.

1. Тривалий, затяжний (про дощ, сніг).

Падав обліжний сніг (Рибак, На світанку, 1940, 217).

2. Суцільно оповитий хмарами.

Зупинився [Силантій] біля дверей і, оглядаючи обліжне небо, не відважувався рушити з місця (Шиян, Магістраль, 1934, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліжний — облі́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обліжний — -а, -е, розм. 1》 Тривалий, затяжний (про дощ, сніг). 2》 Суцільно оповитий хмарами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обліжний — ОБЛІ́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Тривалий, затяжний (про дощ, сніг). Падав обліжний сніг (Н. Рибак). 2. Суцільно оповитий хмарами. Зупинився [Силантій] біля дверей і, оглядаючи обліжне небо, не відважувався рушити з місця (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. обліжний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. обліжний — Обліжний, -а, -е 1) = облоговий 1. 2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ. Словник української мови Грінченка