обліплений
ОБЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліпи́ти.
Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (Стельмах, II, 1962, 268);
Її.. тіло щільно обліплене мокрою від зливи шовковою сукнею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 424);
Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
За круглими будками, густо обліпленими афішами та об’явами,.. стоїть заповітна "Победа" (Збан., Любов, 1957, 99);
Обліплені бджолами вишні Дзвоном м’яким золотим задзвеніли (Вирган, В розп. літа, 1959, 192);
Назустріч сунули жінки, обліплені дітьми (Ле, Право.., 1957, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обліплений — облі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обліплений — [оубл’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обліпити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обліплений — ОБЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обліпи́ти. Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (М. Стельмах); Її .. тіло щільно обліплене мокрою від зливи шовковою сукнею (О. Ільченко); Дерева були дбайливо підчищені. Словник української мови у 20 томах