1. Словник української мови в 11 томах

обліч

О́БЛІЧ, у, ч., діал. Розрахунок.

Після Кавунової смерті в посесора зостались його гроші за цілий місяць. Як настав обліч, вербівці почали нагадувать за ті гроші (Н.-Лев., II, 1956, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліч — о́бліч іменник чоловічого роду розрахунок діал. Орфографічний словник української мови
  2. обліч — -у, ч., діал. Розрахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обліч — О́БЛІЧ, у, ч., діал. Розрахунок. Після Кавунової смерті в посесора зостались його гроші за цілий місяць. Як настав обліч, вербівці почали нагадувать за ті гроші (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах