обманливий
ОБМА́НЛИВИЙ, а, е.
1. Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий.
Обманлива віддаль знову тікала від нас (Жур., Вечір.., 1958, 266);
В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах й обпалювали собі крила на довгі роки (М. Тарн., День.., 1963, 82);
// Примарний, уявний; несправжній.
З австрійської війни Кедрич повернувся цілий, але закортіло ще йому воювати за Україну, за обманливу.. землю і волю в галицькій армії (Козл., Ю. Крук, 1957, 401).
2. Який містить у собі обман (у 1 знач.); обманний.
Обманливі твердження.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обманливий — обма́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
- обманливий — -а, -е. 1》 Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий. || Примарний, уявний; несправжній. 2》 Який містить обман (у 1 знач.); обманний. Обманливі твердження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обманливий — ОБМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий. Обманлива віддаль знову тікала від нас (С. Словник української мови у 20 томах
- обманливий — НЕПРАВДИ́ВИЙ (про слова, твердження тощо — який не відповідає правді, містить у собі неправду), БРЕХЛИ́ВИЙ розм., ЛЖИ́ВИЙ заст.; ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ (про дані, відомості, твердження і т. ін.). Словник синонімів української мови