обмацуючий
ОБМА́ЦУЮЧИЙ, а, с. Дієпр. акт. теп. ч. до обма́цувати.
Макар Сидорович глянув на Віктора тим обмацуючим поглядом, яким дивився завжди, коли хотів заглянути в душу людини (Руд., Вітер.., 1958, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмацуючий — ОБМА́ЦУЮЧИЙ, а, с. Пильний, проникливий. Макар Сидорович глянув на Віктора тим обмацуючим поглядом, яким дивився завжди, коли хотів заглянути в душу людини (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах