1. Словник української мови в 11 томах

обмаєний

ОБМА́ЄНИЙ, ОБМА́ЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обма́їти.

Князь-мурин.. має чорну любку з чорним обличчям, обмаєним білими струсевими перами (Л. Укр., IV, 1954, 134);

На сіро-сталевім тлі ріки вона [дараба] відразу визначилася, мов ярка зелена пляма, — так рясно була обмаєна смерічками (Фр., VII, 1951, 263);

Ясність веселого.. дня.., безжурне щебетання дітвори, що з галасом, обмаяна виноградними гіллячками, бігла до батька, вернули Замфірові його веселий настрій (Коцюб., І, 1955, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмаєний — Прикрашений (зеленню) [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. обмаєний — обма́єний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. обмаєний — обмаяний, -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмаїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмаєний — ОБМА́ЄНИЙ, ОБМА́ЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до обма́їти. На сіро-сталевім тлі ріки вона [дараба] відразу визначилася, мов ярка зелена пляма, – так рясно була обмаєна смерічками (І. Франко); Ясність веселого .. дня.. Словник української мови у 20 томах