обмеження
ОБМЕ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обме́жити 1.
Куцевич ніколи не прагнув шукань, а завжди стояв за обмеження ініціативи експериментаторів (Рибак, Час.., 1960, 496).
2. Правило, настанова, що обмежує чиї-небудь права, дії і т. ін.
— Вона б [княгиня Ольга] хотіла, щоб її купці без обмежень торгували в Константинополі (Скл., Святослав, 1959, 208);
М. Старицький працював, долаючи цензурні обмеження, борючись з нерозумінням і прямим осудом (Рад. літ-во, 3, 1971, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмеження — обме́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обмеження — -я, с. 1》 Дія за знач. обмежити 1). 2》 Правило, настанова, що обмежує чиї-небудь права, дії і т. ін. Бюджетні обмеження — фінансові обмеження на витрачання бюджетних коштів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмеження — ОБМЕ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обме́жити 1. Куцевич ніколи не прагнув шукань, а завжди стояв за обмеження ініціативи експериментаторів (Н. Рибак). 2. Правило, настанова, що обмежує чиї-небудь права, дії і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- обмеження — Обме́ження, -ння, -нню; -ме́ження, -ме́жень, -женням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обмеження — рос. ограничения межі, границі, за які, згідно з законами та іншими нормативними актами, а також рішеннями державних органів, не повинна виходити діяльність економічних суб'єктів. Напр., О. у сфері експорту та імпорту товарів, імміграції тощо. Eкономічна енциклопедія