обмежник
ОБМЕ́ЖНИК, а, ч.
1. Пристрій, який регулює функціонування машини, установки і т. ін. у межах установленої величини.
Сучасні автомобільні карбюратори.. часто конструктивно об’єднуються з обмежником найбільшого числа обертів колінчастого вала двигуна (Автомоб., 1957, 84);
У Бельгії на перехрестях вулиць і доріг з пожвавленим рухом установлені обмежники швидкості.. Якщо автомобіль перевищує встановлену швидкість, на світлофорі спалахує червоне світло (Знання.., 2, 1968, 5).
2. розм., рідко. Той, хто дотримується застарілих норм і показників у виробництві, не бореться за підвищення продуктивності праці і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмежник — обме́жник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обмежник — -а, ч., спец. Пристрій, який регулює функціонування машини, установки і т. ін. у визначених межах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмежник — ОБМЕ́ЖНИК, а, ч. Пристрій, який регулює функціонування машини, установки і т. ін. у межах визначеної величини. Сучасні автомобільні карбюратори .. часто конструктивно об'єднуються з обмежником найбільшого числа обертів колінчастого вала двигуна (з навч. Словник української мови у 20 томах