обмежувальний
ОБМЕ́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е.
1. Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь.
При підгонці пересувного хомута довжину хомута змінюють шляхом укорочення або подовження обмежувального ременя (Конярство, 1957, 181).
2. Який не охоплює чого-небудь повністю, у всьому об’ємі; обмежений у якомусь відношенні.
Обмежувальне тлумачення закону.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмежувальний — обме́жувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- обмежувальний — -а, -е. 1》 Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь. Обмежувальний контракт — контракт, згідно з яким оптовий покупець зобов'язується купувати товар лише у даного постачальника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмежувальний — ОБМЕ́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь. При підгонці пересувного хомута довжину хомута змінюють шляхом укорочення або подовження обмежувального ременя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах