1. Словник української мови в 11 томах

обметаний

ОБМЕ́ТАНИЙ, а, е,

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обмета́ти.

*Образно. Якась лагідна радість ворушилася біля серця дівчини, .. і навіть непривітні, грубо обметані зморшками очі Корнія Безбородька не руйнували її гадок (Стельмах, І, 1962, 148).

2. у знач. прикм., розм. Який має великий життєвий досвід; бувалий.

Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (Коч., І, 1956, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обметаний — обме́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обметаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обметати. 2》 у знач. прикм., розм. Який має великий життєвий досвід; бувалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обметаний — ОБМЕ́ТАНИЙ, а, е, 1. Дієпр. пас. до обмета́ти. Якщо додати, що вони [ковдри] ще й неякісно обметані, їхні краї зигзагоподібні, то у будь-кого піде мороз по шкірі (із журн.); * Образно. Якась лагідна радість ворушилася біля серця дівчини, .. Словник української мови у 20 томах
  4. обметаний — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови