1. Словник української мови в 11 томах

обметений

ОБМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмести́.

*Образно. Літа встають, від клевети обметені, Над світом, над планетою (Мал., Листи.., 1961, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обметений — обме́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обметений — ОБМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмести́. * Образно. Літа встають, від клевети обметені, Над світом, над планетою (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах