1. Словник української мови в 11 томах

обморочувати

ОБМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.

1. Виклика́ти запаморочення, затуманювати свідомість.

Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Л. Укр., І, 1951, 274).

2. Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману.

[Степанида:] Якби не Василь, то обморочили б тебе (Кроп., І, 1958, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обморочувати — обморо́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обморочувати — Запаморочувати, затуманювати, задурювати, забивати баки <�памороки>, збивати з пантелику, напускати туману <�в очі>. Словник синонімів Караванського
  3. обморочувати — -ую, -уєш, недок., обморочити, -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Викликати запаморочення, затуманювати свідомість. 2》 Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь із метою обману. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обморочувати — ОБМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. 1. Виклика́ти запаморочення, затуманювати свідомість. Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. обморочувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обморочувати — Обморочувати, -чую, -єш сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія. Словник української мови Грінченка