1. Словник української мови в 11 томах

обмотувальниця

ОБМО́ТУВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́тувальник.

Коли харків’яни дізналися про досвід ленінградської обмотувальниці.., вони впровадили його в себе (Укр. іст. ж., 4, 1960, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмотувальниця — обмо́тувальниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обмотувальниця — -і. Жін. до обмотувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмотувальниця — ОБМО́ТУВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́тувальник. Словник української мови у 20 томах