обмотувати
ОБМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати.
Черевики його розлізлися, Фелікс обмотував ноги йому папером і обв’язував бинтами (Ю. Янов., II, 1954, 38);
Приносить [мати] .. гусяче сало і ним до колін змащує роздуті колоди ніг, після обмотує чистим льняним полотном (Стельмах, II, 1962, 386);
В окрему яму.. склали [опришки] здобуту зброю, змазавши її перед тим овечим лоєм і обмотавши сіном (Гжицький, Опришки, 1962, 187);
// спец. Накладати обмотку.
В.. цеху обмотують "ніжні" дроти, призначені для радіоапаратури (Веч. Київ, 22.III 1957, 1).
2. Обводити що-небудь кругом чимось витким; обкручувати, обв’язувати.
Іван зірвався й обмотав тою липчицею Олександрі шию (Коцюб., І, 1955, 60);
Пообідавши, поліз [Павло] між горшки, вибрав глечика, обмотав його мотузкою за шийку так, як ото обмотують мазницю (Тют., Вир, 1964, 131);
// Обплітати що-небудь собою; обвивати.
Хміль вхопився за стовбур високої верби, обмотав її, в’язкою впав на вишню (Н.-Лев., II, 1956, 159).
3. перен., розм. Підкоряючи своєму впливові, прихиляти до себе кого-небудь.
Артем Петрович.. відчув, як, неначе павутиною, гість обмотує його своєю улесливою ввічливістю (Хижняк, Килимок, 1961, 30);
// Хитрощами вводити в оману; обдурювати.
— Я знаю закони.., знаю людей.. і вмію так зручно обмотати їх, що вони тілько зіпають у моїх сітках (Фр., VII, 1951, 229);
Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (Коб., II, 1956, 155).
Значення в інших словниках
- обмотувати — (обвиваючи, загортати з усіх сторін) обвивати, обгортати, (пелюшкою) повивати, (щільно обтуляючи з усіх сторін) кутати, обкутувати. Словник синонімів Полюги
- обмотувати — обмо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обмотувати — Обвивати, обгортати, обкутувати; (мотузком) обкручувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; П. ОБДУРЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- обмотувати — -ую, -уєш, недок., обмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати. || спец. Накладати обмотку. 2》 Обводити що-небудь кругом чимось витким; обкручувати, обв'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмотувати — див. обвертати Словник чужослів Павло Штепа
- обмотувати — ОБМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати. Черевики його розлізлися, Фелікс обмотував ноги йому папером і обв'язував бинтами (Ю. Словник української мови у 20 томах
- обмотувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
- обмотувати — Обмо́тувати, -тую, -єш сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси). Шевч. Словник української мови Грінченка