1. Словник української мови в 11 томах

обмілина

ОБМІ́ЛИНА, и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами.

В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи, обмілини і острови (Фіз. геогр., 5, 1956, 113);

// Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами.

Зразу ж за косогором, під урвищем відкрилась перед нами широка пустинна обмілина над затокою (Смолич, V, 1959, 690).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмілина — обмі́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмілина — Переміль, див. ще МІЛИНА; (здовж узбережжя морів) кн. юр. шелф. Словник синонімів Караванського
  3. обмілина — див. мілина Словник синонімів Вусика
  4. обмілина — -и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами. || Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обмілина — Плитечина, плитка Словник чужослів Павло Штепа
  6. обмілина — ОБМІ́ЛИНА, и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами. В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи, обмілини і острови (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. обмілина — МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. Словник синонімів української мови