обмір

Значення в інших словниках

1. обмір — о́бмір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. обмір — -у, ч. Дія за знач. обмірювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмір — О́БМІР, у, ч. 1. Дія за знач. обмі́рювати 1, 2. Здавалось, ось він відпустить військових і готовий буде податись на Дніпро, до порогів – робити обмір, носити подзьобаний нівелір (М. Рудь); Обмір судна. 2. перев. мн. Результати вимірювання; виміри. Словник української мови у 20 томах
4. обмір — Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точності О. поділяються на архітектурно-археологічні і архітектурні. Архітектура і монументальне мистецтво