1. Словник української мови в 11 томах

обмірювати

ОБМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ОБМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ОБМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Вимірюванням визначати розмір, величину чого-небудь.

В такий грізний для республіки час їдуть люди від Ілліча, щоб під самим носом у Врангеля обстежувати та обмірювати дніпровські пороги (Гончар, Таврія.., 1957, 598);

Професор вирішив обміряти горб, прокопати в кількох місцях грунт та приблизно визначити положення поверхневого шару.. родовища (Трубл., Шхуна.., 1940, 43).

◊ Обмі́рювати (обміря́ти, обмі́ряти) очи́ма (по́глядом) — уважно, пильно оглядати кого-, що-небудь.

Мій друг сідав коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Янов., І, 1958, 136);

Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Мирний, III, 1954, 241);

Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Тют., Вир, 1964, 117).

2. розм. Недомірювати щось кому-небудь (помилково або з метою наживи).

Одні з нього насміхалися, всюди обдурювали, обмірювали, інші — жаліли, але ніхто, ніхто не любив (Стельмах, І, 1962, 164);

Вже йому [шинкареві] тяжко та важко, що не може нікого обміряти (Кв.-Осн., II, 1956, 247).

3. тільки док., перен., розм. Обходи́ти, об’ї́ёёёёёёёздити.

— Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось? (Гончар, III, 1959, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмірювати — обмі́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обмірювати — ОБМІРЯТИ, міряти, виміряти; (очима) озирати, оглядати; (нечесно міряти) недоміряти, недомірювати. Словник синонімів Караванського
  3. обмірювати — -юю, -юєш і обміряти, -яю, -яєш, недок., обміряти, -яю, -яєш і рідко обмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Вимірюванням визначати розмір, величину чого-небудь. 2》 розм. Недомірювати щось кому-небудь (помилково або з метою наживи). 3》 тільки док., перен., розм. Обходити, об'їздити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмірювати — ОБМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ОБМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ОБМІ́РИТИ, рю, риш, док. 1. кого, що. Вимірюванням визначати розмір, величину кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. обмірювати — обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. обмірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  7. обмірювати — Обмі́рювати, -мі́рюю, -мі́рюєш; обмі́рюй, -рюйте; обмі́ряти, -ряю, -ряєш; обмі́ряй, -ряйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)