1. Словник української мови в 11 томах

обмішка

О́БМІШКА, и, ж. Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам.

На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (Горд., II, 1959, 293);

// Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті.

Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (Мик., II, 1957, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмішка — о́бмішка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмішка — -и, ж. Висівки або дерть, що їх підмішують у корм тваринам. || Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмішка — О́БМІШКА, и, ж. Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам. На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (К. Гордієнко); // Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті. Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. обмішка — ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам). Словник синонімів української мови
  5. обмішка — Обмішка, -ки ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ. Кіев. г. Словник української мови Грінченка