обнародування
ОБНАРО́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнаро́дувати.
Ідею скликання Всеукраїнського з’їзду Рад висунули більшовики України незабаром після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді і обнародування історичних декретів II Всеросійського з’їзду Рад (Ком. Укр., 1, 1966, 46);
Основа художньої самодіяльності здавна закладена в самому фольклорному процесі, де творення зразків мистецтва немислиме без масового обнародування їх (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнародування — обнаро́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обнародування — [обнародуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- обнародування — -я, с. Дія за знач. обнародувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обнародування — ОБНАРО́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнаро́дувати. Наказ .. забороняв обнародування у відкритій пресі .. відомостей про несприятливі результати екологічного впливу на обслуговуючий персонал .. енергетичних об'єктів (із журн. Словник української мови у 20 томах