обновлення
ОБНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обнови́ти і обнови́тися.
Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Март., Тв., 1954, 364);
Мода — це зміна, породжена потребою людей в обновленні предметів побуту у відповідності з побутовими й естетичними запитами (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обновлення — обно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обновлення — -я, с. Дія і стан за знач. обновити і обновитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обновлення — Винова, понова, обнова Словник чужослів Павло Штепа
- обновлення — ОБНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обнови́ти і стан за знач. обнови́тися. Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Л. Словник української мови у 20 томах