обнятий

ОБНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обня́ти.

Тут же на сході комета горить, Грізно глядить на наш край, сном обнятий (Фр., XIII, 1954, 132);

Біля казана, обнятого веселим вогнем, порається ось ця теперішня моя господиня — Марфа Тур (Вол., Самоцвіти, 1952, 4);

А сам я радісний такий Ходив-бродив удвох із братом, Так само радістю обнятим (Рильський, Поеми, 1957, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнятий — обня́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обнятий — ОБНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обня́ти. Тут же на сході комета горить, Грізно глядить на наш край, сном обнятий (І. Франко); Біля казана, обнятого веселим вогнем, порається ось ця теперішня моя господиня – Марфа Тур (І. Словник української мови у 20 томах