1. Словник української мови в 11 томах

обожування

ОБО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жувати.

В основі язичеської релігії слов’ян лежало обожування різних явищ і сил природи (Іст. СРСР, І, 1957, 39);

Вона.. пробувала обожувать вчителів, але їх старі й жовті види швидко одбили в неї охоту до обожування (Н.-Лев., І, 1956, 428);

Коли ж Павло Сергійович.. чув її голос, бачив усмішку, він вже нічого не знав, не тямив і не почував, крім щастя, обожування (Дмит., Розлука, 1957, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обожування — обо́жування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обожування — -я, с. Дія за знач. обожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обожування — ОБО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жувати. В основі язичницької релігії слов'ян лежало обожування різних явищ і сил природи (з навч. літ.); Вона .. пробувала обожувать вчителів, але їх старі й жовті види швидко одбили в неї охоту до обожування (І. Словник української мови у 20 томах