оборонниця

ОБОРО́ННИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до оборо́нник.

[Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай… (Л. Укр., І, 1951, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборонниця — оборо́нниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. оборонниця — -і. Жін. до оборонник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оборонниця — ОБОРО́ННИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до оборо́нник. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай... (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах