1. Словник української мови в 11 томах

обпертий

ОБПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обпе́рти.

В кожній крамниці коло дверей одчинена ляда в вікні й обперта на стовпець (Н.-Лев., І, 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпертий — обпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обперти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпертий — ОБПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обпе́рти. В кожній крамниці коло дверей одчинена ляда в вікні й обперта на стовпець (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах