1. Словник української мови в 11 томах

обплямити

ОБПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. обпля́млять; док., рідко. Те саме, що заплямува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обплямити — обплями́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обплямити — [обпл'амитие] -мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обплямити — -млю, -миш; мн. обплямлять; док., рідко. Те саме, що заплямувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обплямити — ОБПЛЯМИ́ТИ див. обплямо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обплямити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. обплямити — Обплями́ти, -млю́, -ми́ш гл. Запятнать, покрыть пятнами. Словник української мови Грінченка