1. Словник української мови в 11 томах

обповзати

ОБПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех.

1. Повзти навколо кого-, чого-небудь.

2. Повзти, обминаючи що-небудь, залишаючи осторонь.

Варвара зрозуміла, що це воронка від снаряда, й почала її обповзати (Перв., Дикий мед, 1963, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обповзати — обповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обповзати — -аю, -аєш, недок., обповзти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 Повзти навколо кого-, чого-небудь. 2》 Повзти, обминаючи що-небудь, залишаючи осторонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обповзати — ОБПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. кого, що. Повзти навколо кого-, чого-небудь. 2. кого, що. Повзти, обминаючи кого-, що-небудь, залишаючи осторонь. Варвара зрозуміла, що це воронка від снаряда, й почала її обповзати (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах