1. Словник української мови в 11 томах

обпоювати

ОБПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех.

1. Надмірно напувати, завдаючи шкоди.

Обпоїти теля молоком;

// Підносячи багато хмільного, доводити до сп’яніння.

Ганка взяла собі звичай щовечора обпоювати його добре і навіть із собою до комори брала фляшку [пляшку] горілки (Фр., І, 1955, 92).

2. Поїти чим-небудь шкідливим або отруйним, звичайно з певною метою.

— Я їм покажу, як заманювати чужих хлопців та обпоювати їх зіллям (Мирний, III, 1954, 59);

[Домаха:] Чула я, як ви і людям казали, що я й сяка, й така, що я чимсь обпоїла Василя (Кроп., II, 1958, 173);

*Образно. Мене тоді, юнака першого гуляння, обпоїв той вітер, як дур-зіллям (Вас., Незібр. тв., 1941, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпоювати — обпо́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпоювати — -юю, -юєш, недок., обпоїти, -ою, -оїш, док., перех. шкоди. Обпоїти теля молоком. || Підносячи багато. 1》 Надмірно напувати, завдаючи хмільного, доводити до сп'яніння. 2》 Поїти чим-небудь шкідливим або отруйним, звичайно з певною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпоювати — ОБПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., кого. 1. Надмірно напувати, завдаючи шкоди. Обпоїти теля молоком; // Підносячи багато хмільного, доводити до сп'яніння. Словник української мови у 20 томах
  4. обпоювати — СПО́ЮВАТИ (навмисне давати багато алкогольного напою), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, ПІДПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), ОБПО́ЮВАТИ. — Док.: спої́ти, напої́ти, підпої́ти, упої́ти (впої́ти), обпої́ти. Словник синонімів української мови
  5. обпоювати — Обпо́ювати, -по́юю, -по́юєш; обпої́ти, обпою́, обпо́їш, -по́їть, -по́ять; обпі́й, обпі́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обпоювати — Обпоювати, -по́юю, -єш сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163. Словник української мови Грінченка