1. Словник української мови в 11 томах

обпухлий

ОБПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпу́хнути і обпу́хти.

Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, — там обпухле тіло (Фр., І, 1955, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпухлий — обпу́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обпухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обпухнути і обпухти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпухлий — ОБПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обпу́хнути і обпу́хти. Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, – там обпухле тіло (І. Франко). Словник української мови у 20 томах