1. Словник української мови в 11 томах

обрамований

ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обрамува́ти.

Білий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотими квітами та рожами (Н.-Лев., II, 1956, 72);

Середник на чільній дошці.. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (Укр. золотарство.., 1970, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрамований — обрамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обрамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрамований — ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обрамува́ти. Білий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотими квітами та рожами (І. Нечуй-Левицький); Середник на чільній дошці .. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обрамований — Обрамо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)