1. Словник української мови в 11 томах

обривковий

ОБРИ́ВКОВИЙ, а, е. Який не становить собою зв’язного цілого, який не має зв’язку, послідовності; уривчастий.

Обривкова фраза.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обривковий — обри́вковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обривковий — -а, -е. Який не становить зв'язного цілого, який не має зв'язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обривковий — ОБРИ́ВКОВИЙ, а, е. Який не становить собою зв'язного цілого, який не має зв'язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза. Словник української мови у 20 томах