обривочок

ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1.

Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (Україна.., І, 1960, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обривочок — обри́вочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обривочок — -чка, ч. Зменш. до обривок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обривочок — ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1. Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (з переказу). Словник української мови у 20 томах