обривочок
ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1.
Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (Україна.., І, 1960, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обривочок — обри́вочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обривочок — -чка, ч. Зменш. до обривок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обривочок — ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1. Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (з переказу). Словник української мови у 20 томах