1. Словник української мови в 11 томах

обронений

ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оброни́ти.

Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни… І кожної миті — дорогі риси. Обронені колись слова… (Мушк., Серце.., 1962, 282);

Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати (Панч, В дорозі, 1959, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обронений — обро́нений дієприкметник загублений; сказаний мимохідь рідко Орфографічний словник української мови
  2. обронений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обронити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обронений — ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оброни́ти. Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни... І кожної миті – дорогі риси. Обронені колись слова... (Ю. Мушкетик); Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати (П. Панч). Словник української мови у 20 томах