оброшений
ОБРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оброси́ти.
Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег (Стельмах, II, 1962, 68);
Над ночвами підняла оброшене рясним потом ще молоде обличчя господиня (Панч, II, 1956, 504).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оброшений — обро́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оброшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обросити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оброшений — ОБРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оброси́ти. Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег (М. Стельмах); Над ночвами підняла оброшене рясним потом ще молоде обличчя господиня (П. Панч). Словник української мови у 20 томах